угова́ривать
to persuade, to talk (into), to urge
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | угова́ривать |
|---|---|
| Present, я | угова́риваю |
| Present, ты | угова́риваешь |
| Present, он, она, оно | угова́ривает |
| Present, мы | угова́риваем |
| Present, вы | угова́риваете |
| Present, они | угова́ривают |
| Future, я | бу́ду угова́ривать |
| Future, ты | бу́дешь угова́ривать |
| Future, он, она, оно | бу́дет угова́ривать |
| Future, мы | бу́дем угова́ривать |
| Future, вы | бу́дете угова́ривать |
| Future, они | бу́дут угова́ривать |
| Past masculine | угова́ривал |
| Past feminine | угова́ривала |
| Past neuter | угова́ривало |
| Past plural | угова́ривали |
| Imperative singular | угова́ривай |
| Imperative plural | угова́ривайте |
Perfective: уговори́ть