расстро́ить
to disorder, to disturb, to unsettle
Verb | perfective | transitive
| Infinitive | расстро́ить |
|---|---|
| Future, я | расстро́ю |
| Future, ты | расстро́ишь |
| Future, он, она, оно | расстро́ит |
| Future, мы | расстро́им |
| Future, вы | расстро́ите |
| Future, они | расстро́ят |
| Past masculine | расстро́ил |
| Past feminine | расстро́ила |
| Past neuter | расстро́ило |
| Past plural | расстро́или |
| Imperative singular | расстро́й |
| Imperative plural | расстро́йте |
Imperfective: расстра́ивать