разорва́ть
to tear apart/asunder, to tear up
Verb | perfective | transitive
| Infinitive | разорва́ть |
|---|---|
| Future, я | разорву́ |
| Future, ты | разорвёшь |
| Future, он, она, оно | разорвёт |
| Future, мы | разорвём |
| Future, вы | разорвёте |
| Future, они | разорву́т |
| Past masculine | разорва́л |
| Past feminine | разорвала́ |
| Past neuter | разорва́ло |
| Past plural | разорва́ли |
| Imperative singular | разорви́ |
| Imperative plural | разорви́те |
Imperfective: разрыва́ть, рвать