предназнача́ться
to be intended
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | предназнача́ться |
|---|---|
| Present, я | предназнача́юсь |
| Present, ты | предназнача́ешься |
| Present, он, она, оно | предназнача́ется |
| Present, мы | предназнача́емся |
| Present, вы | предназнача́етесь |
| Present, они | предназнача́ются |
| Future, я | бу́ду предназнача́ться |
| Future, ты | бу́дешь предназнача́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет предназнача́ться |
| Future, мы | бу́дем предназнача́ться |
| Future, вы | бу́дете предназнача́ться |
| Future, они | бу́дут предназнача́ться |
| Past masculine | предназнача́лся |
| Past feminine | предназнача́лась |
| Past neuter | предназнача́лось |
| Past plural | предназнача́лись |
| Imperative singular | предназнача́йся |
| Imperative plural | предназнача́йтесь |
Perfective: предназна́читься