погова́ривать
to talk (of)
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | погова́ривать |
|---|---|
| Present, я | погова́риваю |
| Present, ты | погова́риваешь |
| Present, он, она, оно | погова́ривает |
| Present, мы | погова́риваем |
| Present, вы | погова́риваете |
| Present, они | погова́ривают |
| Future, я | бу́ду погова́ривать |
| Future, ты | бу́дешь погова́ривать |
| Future, он, она, оно | бу́дет погова́ривать |
| Future, мы | бу́дем погова́ривать |
| Future, вы | бу́дете погова́ривать |
| Future, они | бу́дут погова́ривать |
| Past masculine | погова́ривал |
| Past feminine | погова́ривала |
| Past neuter | погова́ривало |
| Past plural | погова́ривали |
| Imperative singular | погова́ривай |
| Imperative plural | погова́ривайте |
Examples
- погова́ривают, что — there is some talk; it is rumoured that