погна́ться
to start chasing, to start pursuing
Verb | perfective | reflexive
| Infinitive | погна́ться |
|---|---|
| Future, я | погоню́сь |
| Future, ты | пого́нишься |
| Future, он, она, оно | пого́нится |
| Future, мы | пого́нимся |
| Future, вы | пого́нитесь |
| Future, они | пого́нятся |
| Past masculine | погна́лся, погнался́ |
| Past feminine | погнала́сь |
| Past neuter | погнало́сь, погна́лось |
| Past plural | погнали́сь, погна́лись |
| Imperative singular | погони́сь |
| Imperative plural | погони́тесь |
Imperfective: гна́ться