гна́ться
to chase, to pursue
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | гна́ться |
|---|---|
| Present, я | гоню́сь |
| Present, ты | го́нишься |
| Present, он, она, оно | го́нится |
| Present, мы | го́нимся |
| Present, вы | го́нитесь |
| Present, они | го́нятся |
| Future, я | бу́ду гна́ться |
| Future, ты | бу́дешь гна́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет гна́ться |
| Future, мы | бу́дем гна́ться |
| Future, вы | бу́дете гна́ться |
| Future, они | бу́дут гна́ться |
| Past masculine | гна́лся, гнался́ |
| Past feminine | гнала́сь |
| Past neuter | гнало́сь, гна́лось |
| Past plural | гнали́сь, гна́лись |
| Imperative singular | гони́сь |
| Imperative plural | гони́тесь |
Perfective: погна́ться, загна́ться