отвора́чиваться
to turn aside, to turn away, to avert one's face/eyes
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | отвора́чиваться |
|---|---|
| Present, я | отвора́чиваюсь |
| Present, ты | отвора́чиваешься |
| Present, он, она, оно | отвора́чивается |
| Present, мы | отвора́чиваемся |
| Present, вы | отвора́чиваетесь |
| Present, они | отвора́чиваются |
| Future, я | бу́ду отвора́чиваться |
| Future, ты | бу́дешь отвора́чиваться |
| Future, он, она, оно | бу́дет отвора́чиваться |
| Future, мы | бу́дем отвора́чиваться |
| Future, вы | бу́дете отвора́чиваться |
| Future, они | бу́дут отвора́чиваться |
| Past masculine | отвора́чивался |
| Past feminine | отвора́чивалась |
| Past neuter | отвора́чивалось |
| Past plural | отвора́чивались |
| Imperative singular | отвора́чивайся |
| Imperative plural | отвора́чивайтесь |
Perfective: отверну́ться