отверну́ться
to turn away, to turn one's back (on)
Verb | perfective | reflexive
| Infinitive | отверну́ться |
|---|---|
| Future, я | отверну́сь |
| Future, ты | отвернёшься |
| Future, он, она, оно | отвернётся |
| Future, мы | отвернёмся |
| Future, вы | отвернётесь |
| Future, они | отверну́тся |
| Past masculine | отверну́лся |
| Past feminine | отверну́лась |
| Past neuter | отверну́лось |
| Past plural | отверну́лись |
| Imperative singular | отверни́сь |
| Imperative plural | отверни́тесь |
Imperfective: отвора́чиваться