означа́ть
to mean, to signify
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | означа́ть |
|---|---|
| Present, я | означа́ю |
| Present, ты | означа́ешь |
| Present, он, она, оно | означа́ет |
| Present, мы | означа́ем |
| Present, вы | означа́ете |
| Present, они | означа́ют |
| Future, я | бу́ду означа́ть |
| Future, ты | бу́дешь означа́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет означа́ть |
| Future, мы | бу́дем означа́ть |
| Future, вы | бу́дете означа́ть |
| Future, они | бу́дут означа́ть |
| Past masculine | означа́л |
| Past feminine | означа́ла |
| Past neuter | означа́ло |
| Past plural | означа́ли |
| Imperative singular | означа́й |
| Imperative plural | означа́йте |
Perfective: озна́чить