обставля́ть
to surround (with), to encircle (with)
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | обставля́ть |
|---|---|
| Present, я | обставля́ю |
| Present, ты | обставля́ешь |
| Present, он, она, оно | обставля́ет |
| Present, мы | обставля́ем |
| Present, вы | обставля́ете |
| Present, они | обставля́ют |
| Future, я | бу́ду обставля́ть |
| Future, ты | бу́дешь обставля́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет обставля́ть |
| Future, мы | бу́дем обставля́ть |
| Future, вы | бу́дете обставля́ть |
| Future, они | бу́дут обставля́ть |
| Past masculine | обставля́л |
| Past feminine | обставля́ла |
| Past neuter | обставля́ло |
| Past plural | обставля́ли |
| Imperative singular | обставля́й |
| Imperative plural | обставля́йте |
Perfective: обста́вить
Examples
- обставля́ть кварти́ру — to furnish a flat (an apartment)