обста́вить
to surround (with), to encircle (with)
Verb | perfective | transitive
| Infinitive | обста́вить |
|---|---|
| Future, я | обста́влю |
| Future, ты | обста́вишь |
| Future, он, она, оно | обста́вит |
| Future, мы | обста́вим |
| Future, вы | обста́вите |
| Future, они | обста́вят |
| Past masculine | обста́вил |
| Past feminine | обста́вила |
| Past neuter | обста́вило |
| Past plural | обста́вили |
| Imperative singular | обста́вь |
| Imperative plural | обста́вьте |
Imperfective: обставля́ть
Examples
- обста́вить кварти́ру — to furnish a flat (an apartment)