обру́шиваться
to fall in, to collapse
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | обру́шиваться |
|---|---|
| Present, я | обру́шиваюсь |
| Present, ты | обру́шиваешься |
| Present, он, она, оно | обру́шивается |
| Present, мы | обру́шиваемся |
| Present, вы | обру́шиваетесь |
| Present, они | обру́шиваются |
| Future, я | бу́ду обру́шиваться |
| Future, ты | бу́дешь обру́шиваться |
| Future, он, она, оно | бу́дет обру́шиваться |
| Future, мы | бу́дем обру́шиваться |
| Future, вы | бу́дете обру́шиваться |
| Future, они | бу́дут обру́шиваться |
| Past masculine | обру́шивался |
| Past feminine | обру́шивалась |
| Past neuter | обру́шивалось |
| Past plural | обру́шивались |
| Imperative singular | обру́шивайся |
| Imperative plural | обру́шивайтесь |
Perfective: обру́шиться