обнару́живать
to disclose, to show, to reveal, to display
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | обнару́живать |
|---|---|
| Present, я | обнару́живаю |
| Present, ты | обнару́живаешь |
| Present, он, она, оно | обнару́живает |
| Present, мы | обнару́живаем |
| Present, вы | обнару́живаете |
| Present, они | обнару́живают |
| Future, я | бу́ду обнару́живать |
| Future, ты | бу́дешь обнару́живать |
| Future, он, она, оно | бу́дет обнару́живать |
| Future, мы | бу́дем обнару́живать |
| Future, вы | бу́дете обнару́живать |
| Future, они | бу́дут обнару́живать |
| Past masculine | обнару́живал |
| Past feminine | обнару́живала |
| Past neuter | обнару́живало |
| Past plural | обнару́живали |
| Imperative singular | обнару́живай |
| Imperative plural | обнару́живайте |
Perfective: обнару́жить