нарва́ться
to run (into), to run up (on, against)
Verb | perfective | reflexive
| Infinitive | нарва́ться |
|---|---|
| Future, я | нарву́сь |
| Future, ты | нарвёшься |
| Future, он, она, оно | нарвётся |
| Future, мы | нарвёмся |
| Future, вы | нарвётесь |
| Future, они | нарву́тся |
| Past masculine | нарва́лся, нарвался́ |
| Past feminine | нарвала́сь |
| Past neuter | нарвало́сь, нарва́лось |
| Past plural | нарвали́сь, нарва́лись |
| Imperative singular | нарви́сь |
| Imperative plural | нарви́тесь |
Imperfective: нарыва́ться