застре́ливать
to shoot, to gun down
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | застре́ливать |
|---|---|
| Present, я | застре́ливаю |
| Present, ты | застре́ливаешь |
| Present, он, она, оно | застре́ливает |
| Present, мы | застре́ливаем |
| Present, вы | застре́ливаете |
| Present, они | застре́ливают |
| Future, я | бу́ду застре́ливать |
| Future, ты | бу́дешь застре́ливать |
| Future, он, она, оно | бу́дет застре́ливать |
| Future, мы | бу́дем застре́ливать |
| Future, вы | бу́дете застре́ливать |
| Future, они | бу́дут застре́ливать |
| Past masculine | застре́ливал |
| Past feminine | застре́ливала |
| Past neuter | застре́ливало |
| Past plural | застре́ливали |
| Imperative singular | застре́ливай |
| Imperative plural | застре́ливайте |
Perfective: застрели́ть