загова́ривать
to begin to talk
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | загова́ривать |
|---|---|
| Present, я | загова́риваю |
| Present, ты | загова́риваешь |
| Present, он, она, оно | загова́ривает |
| Present, мы | загова́риваем |
| Present, вы | загова́риваете |
| Present, они | загова́ривают |
| Future, я | бу́ду загова́ривать |
| Future, ты | бу́дешь загова́ривать |
| Future, он, она, оно | бу́дет загова́ривать |
| Future, мы | бу́дем загова́ривать |
| Future, вы | бу́дете загова́ривать |
| Future, они | бу́дут загова́ривать |
| Past masculine | загова́ривал |
| Past feminine | загова́ривала |
| Past neuter | загова́ривало |
| Past plural | загова́ривали |
| Imperative singular | загова́ривай |
| Imperative plural | загова́ривайте |
Perfective: заговори́ть