заверши́ться
to end, to come to an end
Verb | perfective | reflexive
| Infinitive | заверши́ться |
|---|---|
| Future, я | завершу́сь |
| Future, ты | заверши́шься |
| Future, он, она, оно | заверши́тся |
| Future, мы | заверши́мся |
| Future, вы | заверши́тесь |
| Future, они | заверша́тся |
| Past masculine | заверши́лся |
| Past feminine | заверши́лась |
| Past neuter | заверши́лось |
| Past plural | заверши́лись |
| Imperative singular | заверши́сь |
| Imperative plural | заверши́тесь |
Imperfective: заверша́ться