воплоща́ть
to incarnate, to embody, to personify
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | воплоща́ть |
|---|---|
| Present, я | воплоща́ю |
| Present, ты | воплоща́ешь |
| Present, он, она, оно | воплоща́ет |
| Present, мы | воплоща́ем |
| Present, вы | воплоща́ете |
| Present, они | воплоща́ют |
| Future, я | бу́ду воплоща́ть |
| Future, ты | бу́дешь воплоща́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет воплоща́ть |
| Future, мы | бу́дем воплоща́ть |
| Future, вы | бу́дете воплоща́ть |
| Future, они | бу́дут воплоща́ть |
| Past masculine | воплоща́л |
| Past feminine | воплоща́ла |
| Past neuter | воплоща́ло |
| Past plural | воплоща́ли |
| Imperative singular | воплоща́й |
| Imperative plural | воплоща́йте |
Perfective: воплоти́ть
Examples
- воплоща́ть в жизнь — to make a reality