волнова́ть
to agitate, to trouble, to disturb, to worry, to alarm, to upset
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | волнова́ть |
|---|---|
| Present, я | волну́ю |
| Present, ты | волну́ешь |
| Present, он, она, оно | волну́ет |
| Present, мы | волну́ем |
| Present, вы | волну́ете |
| Present, они | волну́ют |
| Future, я | бу́ду волнова́ть |
| Future, ты | бу́дешь волнова́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет волнова́ть |
| Future, мы | бу́дем волнова́ть |
| Future, вы | бу́дете волнова́ть |
| Future, они | бу́дут волнова́ть |
| Past masculine | волнова́л |
| Past feminine | волнова́ла |
| Past neuter | волнова́ло |
| Past plural | волнова́ли |
| Imperative singular | волну́й |
| Imperative plural | волну́йте |
Perfective: взволнова́ть