взволнова́ть
to agitate, to trouble, to disturb, to worry, to alarm, to upset
Verb | perfective | transitive
| Infinitive | взволнова́ть |
|---|---|
| Future, я | взволну́ю |
| Future, ты | взволну́ешь |
| Future, он, она, оно | взволну́ет |
| Future, мы | взволну́ем |
| Future, вы | взволну́ете |
| Future, они | взволну́ют |
| Past masculine | взволнова́л |
| Past feminine | взволнова́ла |
| Past neuter | взволнова́ло |
| Past plural | взволнова́ли |
| Imperative singular | взволну́й |
| Imperative plural | взволну́йте |
Imperfective: волнова́ть