удовлетворя́ть
to satisfy
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | удовлетворя́ть |
|---|---|
| Present, я | удовлетворя́ю |
| Present, ты | удовлетворя́ешь |
| Present, он, она, оно | удовлетворя́ет |
| Present, мы | удовлетворя́ем |
| Present, вы | удовлетворя́ете |
| Present, они | удовлетворя́ют |
| Future, я | бу́ду удовлетворя́ть |
| Future, ты | бу́дешь удовлетворя́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет удовлетворя́ть |
| Future, мы | бу́дем удовлетворя́ть |
| Future, вы | бу́дете удовлетворя́ть |
| Future, они | бу́дут удовлетворя́ть |
| Past masculine | удовлетворя́л |
| Past feminine | удовлетворя́ла |
| Past neuter | удовлетворя́ло |
| Past plural | удовлетворя́ли |
| Imperative singular | удовлетворя́й |
| Imperative plural | удовлетворя́йте |
Perfective: удовлетвори́ть