сове́товать
to advise, to counsel, to recommend
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | сове́товать |
|---|---|
| Present, я | сове́тую |
| Present, ты | сове́туешь |
| Present, он, она, оно | сове́тует |
| Present, мы | сове́туем |
| Present, вы | сове́туете |
| Present, они | сове́туют |
| Future, я | бу́ду сове́товать |
| Future, ты | бу́дешь сове́товать |
| Future, он, она, оно | бу́дет сове́товать |
| Future, мы | бу́дем сове́товать |
| Future, вы | бу́дете сове́товать |
| Future, они | бу́дут сове́товать |
| Past masculine | сове́товал |
| Past feminine | сове́товала |
| Past neuter | сове́товало |
| Past plural | сове́товали |
| Imperative singular | сове́туй |
| Imperative plural | сове́туйте |
Perfective: посове́товать