распла́чиваться
to pay
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | распла́чиваться |
|---|---|
| Present, я | распла́чиваюсь |
| Present, ты | распла́чиваешься |
| Present, он, она, оно | распла́чивается |
| Present, мы | распла́чиваемся |
| Present, вы | распла́чиваетесь |
| Present, они | распла́чиваются |
| Future, я | бу́ду распла́чиваться |
| Future, ты | бу́дешь распла́чиваться |
| Future, он, она, оно | бу́дет распла́чиваться |
| Future, мы | бу́дем распла́чиваться |
| Future, вы | бу́дете распла́чиваться |
| Future, они | бу́дут распла́чиваться |
| Past masculine | распла́чивался |
| Past feminine | распла́чивалась |
| Past neuter | распла́чивалось |
| Past plural | распла́чивались |
| Imperative singular | распла́чивайся |
| Imperative plural | распла́чивайтесь |
Perfective: расплати́ться
Examples
- распла́чиваться с долга́ми — to pay off one's debts