разноси́ть
to carry, to convey, to deliver
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | разноси́ть |
|---|---|
| Present, я | разношу́ |
| Present, ты | разно́сишь |
| Present, он, она, оно | разно́сит |
| Present, мы | разно́сим |
| Present, вы | разно́сите |
| Present, они | разно́сят |
| Future, я | бу́ду разноси́ть |
| Future, ты | бу́дешь разноси́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет разноси́ть |
| Future, мы | бу́дем разноси́ть |
| Future, вы | бу́дете разноси́ть |
| Future, они | бу́дут разноси́ть |
| Past masculine | разноси́л |
| Past feminine | разноси́ла |
| Past neuter | разноси́ло |
| Past plural | разноси́ли |
| Imperative singular | разноси́ |
| Imperative plural | разноси́те |
Perfective: разнести́
Examples
- разноси́ть в ще́пки (на куски́) — to break/smash to pieces