разгова́ривать
to speak, to talk, to converse (with)
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | разгова́ривать |
|---|---|
| Present, я | разгова́риваю |
| Present, ты | разгова́риваешь |
| Present, он, она, оно | разгова́ривает |
| Present, мы | разгова́риваем |
| Present, вы | разгова́риваете |
| Present, они | разгова́ривают |
| Future, я | бу́ду разгова́ривать |
| Future, ты | бу́дешь разгова́ривать |
| Future, он, она, оно | бу́дет разгова́ривать |
| Future, мы | бу́дем разгова́ривать |
| Future, вы | бу́дете разгова́ривать |
| Future, они | бу́дут разгова́ривать |
| Past masculine | разгова́ривал |
| Past feminine | разгова́ривала |
| Past neuter | разгова́ривало |
| Past plural | разгова́ривали |
| Imperative singular | разгова́ривай |
| Imperative plural | разгова́ривайте |