разбива́ться
to break, to crash, to shatter
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | разбива́ться |
|---|---|
| Present, я | разбива́юсь |
| Present, ты | разбива́ешься |
| Present, он, она, оно | разбива́ется |
| Present, мы | разбива́емся |
| Present, вы | разбива́етесь |
| Present, они | разбива́ются |
| Future, я | бу́ду разбива́ться |
| Future, ты | бу́дешь разбива́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет разбива́ться |
| Future, мы | бу́дем разбива́ться |
| Future, вы | бу́дете разбива́ться |
| Future, они | бу́дут разбива́ться |
| Past masculine | разбива́лся |
| Past feminine | разбива́лась |
| Past neuter | разбива́лось |
| Past plural | разбива́лись |
| Imperative singular | разбива́йся |
| Imperative plural | разбива́йтесь |
Perfective: разби́ться