протя́гивать
to stretch, to extend
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | протя́гивать |
|---|---|
| Present, я | протя́гиваю |
| Present, ты | протя́гиваешь |
| Present, он, она, оно | протя́гивает |
| Present, мы | протя́гиваем |
| Present, вы | протя́гиваете |
| Present, они | протя́гивают |
| Future, я | бу́ду протя́гивать |
| Future, ты | бу́дешь протя́гивать |
| Future, он, она, оно | бу́дет протя́гивать |
| Future, мы | бу́дем протя́гивать |
| Future, вы | бу́дете протя́гивать |
| Future, они | бу́дут протя́гивать |
| Past masculine | протя́гивал |
| Past feminine | протя́гивала |
| Past neuter | протя́гивало |
| Past plural | протя́гивали |
| Imperative singular | протя́гивай |
| Imperative plural | протя́гивайте |
Perfective: протяну́ть
Examples
- протя́гивать но́ги — to turn up one's toes; to kick the bucket