протека́ть
to flow, to run
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | протека́ть |
|---|---|
| Present, я | протека́ю |
| Present, ты | протека́ешь |
| Present, он, она, оно | протека́ет |
| Present, мы | протека́ем |
| Present, вы | протека́ете |
| Present, они | протека́ют |
| Future, я | бу́ду протека́ть |
| Future, ты | бу́дешь протека́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет протека́ть |
| Future, мы | бу́дем протека́ть |
| Future, вы | бу́дете протека́ть |
| Future, они | бу́дут протека́ть |
| Past masculine | протека́л |
| Past feminine | протека́ла |
| Past neuter | протека́ло |
| Past plural | протека́ли |
| Imperative singular | протека́й |
| Imperative plural | протека́йте |
Perfective: проте́чь
Examples
- боле́знь протека́ет норма́льно — the illness is taking its normal course