прорыва́ться
to burst open, to break
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | прорыва́ться |
|---|---|
| Present, я | прорыва́юсь |
| Present, ты | прорыва́ешься |
| Present, он, она, оно | прорыва́ется |
| Present, мы | прорыва́емся |
| Present, вы | прорыва́етесь |
| Present, они | прорыва́ются |
| Future, я | бу́ду прорыва́ться |
| Future, ты | бу́дешь прорыва́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет прорыва́ться |
| Future, мы | бу́дем прорыва́ться |
| Future, вы | бу́дете прорыва́ться |
| Future, они | бу́дут прорыва́ться |
| Past masculine | прорыва́лся |
| Past feminine | прорыва́лась |
| Past neuter | прорыва́лось |
| Past plural | прорыва́лись |
| Imperative singular | прорыва́йся |
| Imperative plural | прорыва́йтесь |
Perfective: прорва́ться