проноси́ться
to shoot/sweep past, to rush/scud past
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | проноси́ться |
|---|---|
| Present, я | проношу́сь |
| Present, ты | проно́сишься |
| Present, он, она, оно | проно́сится |
| Present, мы | проно́симся |
| Present, вы | проно́ситесь |
| Present, они | проно́сятся |
| Future, я | бу́ду проноси́ться |
| Future, ты | бу́дешь проноси́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет проноси́ться |
| Future, мы | бу́дем проноси́ться |
| Future, вы | бу́дете проноси́ться |
| Future, они | бу́дут проноси́ться |
| Past masculine | проноси́лся |
| Past feminine | проноси́лась |
| Past neuter | проноси́лось |
| Past plural | проноси́лись |
| Imperative singular | проноси́сь |
| Imperative plural | проноси́тесь |
Perfective: пронести́сь