провороти́ть
to drill a hole in, to perforate
Verb | perfective | transitive
| Infinitive | провороти́ть |
|---|---|
| Future, я | проворочу́ |
| Future, ты | проворо́тишь |
| Future, он, она, оно | проворо́тит |
| Future, мы | проворо́тим |
| Future, вы | проворо́тите |
| Future, они | проворо́тят |
| Past masculine | провороти́л |
| Past feminine | провороти́ла |
| Past neuter | провороти́ло |
| Past plural | провороти́ли |
| Imperative singular | провороти́ |
| Imperative plural | провороти́те |
Imperfective: провора́чивать