провожа́ть
to escort, to accompany, to see off
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | провожа́ть |
|---|---|
| Present, я | провожа́ю |
| Present, ты | провожа́ешь |
| Present, он, она, оно | провожа́ет |
| Present, мы | провожа́ем |
| Present, вы | провожа́ете |
| Present, они | провожа́ют |
| Future, я | бу́ду провожа́ть |
| Future, ты | бу́дешь провожа́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет провожа́ть |
| Future, мы | бу́дем провожа́ть |
| Future, вы | бу́дете провожа́ть |
| Future, они | бу́дут провожа́ть |
| Past masculine | провожа́л |
| Past feminine | провожа́ла |
| Past neuter | провожа́ло |
| Past plural | провожа́ли |
| Imperative singular | провожа́й |
| Imperative plural | провожа́йте |
Perfective: проводи́ть
Examples
- провожа́ть кого́-либо до до́ма — to take someone home