препя́тствовать
to hinder, to prevent, to prohibit, to impede, to put obstacles
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | препя́тствовать |
|---|---|
| Present, я | препя́тствую |
| Present, ты | препя́тствуешь |
| Present, он, она, оно | препя́тствует |
| Present, мы | препя́тствуем |
| Present, вы | препя́тствуете |
| Present, они | препя́тствуют |
| Future, я | бу́ду препя́тствовать |
| Future, ты | бу́дешь препя́тствовать |
| Future, он, она, оно | бу́дет препя́тствовать |
| Future, мы | бу́дем препя́тствовать |
| Future, вы | бу́дете препя́тствовать |
| Future, они | бу́дут препя́тствовать |
| Past masculine | препя́тствовал |
| Past feminine | препя́тствовала |
| Past neuter | препя́тствовало |
| Past plural | препя́тствовали |
| Imperative singular | препя́тствуй |
| Imperative plural | препя́тствуйте |
Perfective: воспрепя́тствовать
Examples
- препя́тствовать кому́-либо — to hinder someone