отвяза́ться
to get loose
Verb | perfective | reflexive
| Infinitive | отвяза́ться |
|---|---|
| Future, я | отвяжу́сь |
| Future, ты | отвя́жешься |
| Future, он, она, оно | отвя́жется |
| Future, мы | отвя́жемся |
| Future, вы | отвя́жетесь |
| Future, они | отвя́жутся |
| Past masculine | отвяза́лся |
| Past feminine | отвяза́лась |
| Past neuter | отвяза́лось |
| Past plural | отвяза́лись |
| Imperative singular | отвяжи́сь |
| Imperative plural | отвяжи́тесь |
Imperfective: отвя́зываться