отвлека́ть
to distract, to divert
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | отвлека́ть |
|---|---|
| Present, я | отвлека́ю |
| Present, ты | отвлека́ешь |
| Present, он, она, оно | отвлека́ет |
| Present, мы | отвлека́ем |
| Present, вы | отвлека́ете |
| Present, они | отвлека́ют |
| Future, я | бу́ду отвлека́ть |
| Future, ты | бу́дешь отвлека́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет отвлека́ть |
| Future, мы | бу́дем отвлека́ть |
| Future, вы | бу́дете отвлека́ть |
| Future, они | бу́дут отвлека́ть |
| Past masculine | отвлека́л |
| Past feminine | отвлека́ла |
| Past neuter | отвлека́ло |
| Past plural | отвлека́ли |
| Imperative singular | отвлека́й |
| Imperative plural | отвлека́йте |
Perfective: отвле́чь