остана́вливаться
to stop, to come to a stop, to pause, to pull up
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | остана́вливаться |
|---|---|
| Present, я | остана́вливаюсь |
| Present, ты | остана́вливаешься |
| Present, он, она, оно | остана́вливается |
| Present, мы | остана́вливаемся |
| Present, вы | остана́вливаетесь |
| Present, они | остана́вливаются |
| Future, я | бу́ду остана́вливаться |
| Future, ты | бу́дешь остана́вливаться |
| Future, он, она, оно | бу́дет остана́вливаться |
| Future, мы | бу́дем остана́вливаться |
| Future, вы | бу́дете остана́вливаться |
| Future, они | бу́дут остана́вливаться |
| Past masculine | остана́вливался |
| Past feminine | остана́вливалась |
| Past neuter | остана́вливалось |
| Past plural | остана́вливались |
| Imperative singular | остана́вливайся |
| Imperative plural | остана́вливайтесь |
Perfective: останови́ться