остана́вливать
to stop, to bring to stop
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | остана́вливать |
|---|---|
| Present, я | остана́вливаю |
| Present, ты | остана́вливаешь |
| Present, он, она, оно | остана́вливает |
| Present, мы | остана́вливаем |
| Present, вы | остана́вливаете |
| Present, они | остана́вливают |
| Future, я | бу́ду остана́вливать |
| Future, ты | бу́дешь остана́вливать |
| Future, он, она, оно | бу́дет остана́вливать |
| Future, мы | бу́дем остана́вливать |
| Future, вы | бу́дете остана́вливать |
| Future, они | бу́дут остана́вливать |
| Past masculine | остана́вливал |
| Past feminine | остана́вливала |
| Past neuter | остана́вливало |
| Past plural | остана́вливали |
| Imperative singular | остана́вливай |
| Imperative plural | остана́вливайте |
Perfective: останови́ть