наставля́ть
to put, to place, to set (many)
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | наставля́ть |
|---|---|
| Present, я | наставля́ю |
| Present, ты | наставля́ешь |
| Present, он, она, оно | наставля́ет |
| Present, мы | наставля́ем |
| Present, вы | наставля́ете |
| Present, они | наставля́ют |
| Future, я | бу́ду наставля́ть |
| Future, ты | бу́дешь наставля́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет наставля́ть |
| Future, мы | бу́дем наставля́ть |
| Future, вы | бу́дете наставля́ть |
| Future, они | бу́дут наставля́ть |
| Past masculine | наставля́л |
| Past feminine | наставля́ла |
| Past neuter | наставля́ло |
| Past plural | наставля́ли |
| Imperative singular | наставля́й |
| Imperative plural | наставля́йте |
Perfective: наста́вить