напряга́ться
to strain oneself, to exert oneself
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | напряга́ться |
|---|---|
| Present, я | напряга́юсь |
| Present, ты | напряга́ешься |
| Present, он, она, оно | напряга́ется |
| Present, мы | напряга́емся |
| Present, вы | напряга́етесь |
| Present, они | напряга́ются |
| Future, я | бу́ду напряга́ться |
| Future, ты | бу́дешь напряга́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет напряга́ться |
| Future, мы | бу́дем напряга́ться |
| Future, вы | бу́дете напряга́ться |
| Future, они | бу́дут напряга́ться |
| Past masculine | напряга́лся |
| Past feminine | напряга́лась |
| Past neuter | напряга́лось |
| Past plural | напряга́лись |
| Imperative singular | напряга́йся |
| Imperative plural | напряга́йтесь |
Perfective: напря́чься
Examples
- не напряга́йтесь — relax