му́читься
to agonize, to suffer (to experience pain)
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | му́читься |
|---|---|
| Present, я | му́чусь, му́чаюсь |
| Present, ты | му́чишься, му́чаешься |
| Present, он, она, оно | му́чится, му́чается |
| Present, мы | му́чимся, му́чаемся |
| Present, вы | му́читесь, му́чаетесь |
| Present, они | му́чатся, му́чаются |
| Future, я | бу́ду му́читься |
| Future, ты | бу́дешь му́читься |
| Future, он, она, оно | бу́дет му́читься |
| Future, мы | бу́дем му́читься |
| Future, вы | бу́дете му́читься |
| Future, они | бу́дут му́читься |
| Past masculine | му́чился |
| Past feminine | му́чилась |
| Past neuter | му́чилось |
| Past plural | му́чились |
| Imperative singular | му́чься, му́чайся |
| Imperative plural | му́чьтесь, му́чайтесь |
Perfective: изму́читься, наму́читься, пому́читься