исправля́ться
to amend, to better, to improve (to become better)
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | исправля́ться |
|---|---|
| Present, я | исправля́юсь |
| Present, ты | исправля́ешься |
| Present, он, она, оно | исправля́ется |
| Present, мы | исправля́емся |
| Present, вы | исправля́етесь |
| Present, они | исправля́ются |
| Future, я | бу́ду исправля́ться |
| Future, ты | бу́дешь исправля́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет исправля́ться |
| Future, мы | бу́дем исправля́ться |
| Future, вы | бу́дете исправля́ться |
| Future, они | бу́дут исправля́ться |
| Past masculine | исправля́лся |
| Past feminine | исправля́лась |
| Past neuter | исправля́лось |
| Past plural | исправля́лись |
| Imperative singular | исправля́йся |
| Imperative plural | исправля́йтесь |
Perfective: испра́виться