заставля́ть
to compel, to force, to make
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | заставля́ть |
|---|---|
| Present, я | заставля́ю |
| Present, ты | заставля́ешь |
| Present, он, она, оно | заставля́ет |
| Present, мы | заставля́ем |
| Present, вы | заставля́ете |
| Present, они | заставля́ют |
| Future, я | бу́ду заставля́ть |
| Future, ты | бу́дешь заставля́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет заставля́ть |
| Future, мы | бу́дем заставля́ть |
| Future, вы | бу́дете заставля́ть |
| Future, они | бу́дут заставля́ть |
| Past masculine | заставля́л |
| Past feminine | заставля́ла |
| Past neuter | заставля́ло |
| Past plural | заставля́ли |
| Imperative singular | заставля́й |
| Imperative plural | заставля́йте |
Perfective: заста́вить