зави́довать
to envy, to be envious of
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | зави́довать |
|---|---|
| Present, я | зави́дую |
| Present, ты | зави́дуешь |
| Present, он, она, оно | зави́дует |
| Present, мы | зави́дуем |
| Present, вы | зави́дуете |
| Present, они | зави́дуют |
| Future, я | бу́ду зави́довать |
| Future, ты | бу́дешь зави́довать |
| Future, он, она, оно | бу́дет зави́довать |
| Future, мы | бу́дем зави́довать |
| Future, вы | бу́дете зави́довать |
| Future, они | бу́дут зави́довать |
| Past masculine | зави́довал |
| Past feminine | зави́довала |
| Past neuter | зави́довало |
| Past plural | зави́довали |
| Imperative singular | зави́дуй |
| Imperative plural | зави́дуйте |
Perfective: позави́довать