заверя́ть
to assure
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | заверя́ть |
|---|---|
| Present, я | заверя́ю |
| Present, ты | заверя́ешь |
| Present, он, она, оно | заверя́ет |
| Present, мы | заверя́ем |
| Present, вы | заверя́ете |
| Present, они | заверя́ют |
| Future, я | бу́ду заверя́ть |
| Future, ты | бу́дешь заверя́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет заверя́ть |
| Future, мы | бу́дем заверя́ть |
| Future, вы | бу́дете заверя́ть |
| Future, они | бу́дут заверя́ть |
| Past masculine | заверя́л |
| Past feminine | заверя́ла |
| Past neuter | заверя́ло |
| Past plural | заверя́ли |
| Imperative singular | заверя́й |
| Imperative plural | заверя́йте |
Perfective: заве́рить