доставля́ть
to deliver, to convey, to supply, to furnish
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | доставля́ть |
|---|---|
| Present, я | доставля́ю |
| Present, ты | доставля́ешь |
| Present, он, она, оно | доставля́ет |
| Present, мы | доставля́ем |
| Present, вы | доставля́ете |
| Present, они | доставля́ют |
| Future, я | бу́ду доставля́ть |
| Future, ты | бу́дешь доставля́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет доставля́ть |
| Future, мы | бу́дем доставля́ть |
| Future, вы | бу́дете доставля́ть |
| Future, они | бу́дут доставля́ть |
| Past masculine | доставля́л |
| Past feminine | доставля́ла |
| Past neuter | доставля́ло |
| Past plural | доставля́ли |
| Imperative singular | доставля́й |
| Imperative plural | доставля́йте |
Perfective: доста́вить