доверя́ться
to trust (in), to confide (in)
Verb | imperfective | reflexive
| Infinitive | доверя́ться |
|---|---|
| Present, я | доверя́юсь |
| Present, ты | доверя́ешься |
| Present, он, она, оно | доверя́ется |
| Present, мы | доверя́емся |
| Present, вы | доверя́етесь |
| Present, они | доверя́ются |
| Future, я | бу́ду доверя́ться |
| Future, ты | бу́дешь доверя́ться |
| Future, он, она, оно | бу́дет доверя́ться |
| Future, мы | бу́дем доверя́ться |
| Future, вы | бу́дете доверя́ться |
| Future, они | бу́дут доверя́ться |
| Past masculine | доверя́лся |
| Past feminine | доверя́лась |
| Past neuter | доверя́лось |
| Past plural | доверя́лись |
| Imperative singular | доверя́йся |
| Imperative plural | доверя́йтесь |
Perfective: дове́риться