выле́чивать
to cure, to heal
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | выле́чивать |
|---|---|
| Present, я | выле́чиваю |
| Present, ты | выле́чиваешь |
| Present, он, она, оно | выле́чивает |
| Present, мы | выле́чиваем |
| Present, вы | выле́чиваете |
| Present, они | выле́чивают |
| Future, я | бу́ду выле́чивать |
| Future, ты | бу́дешь выле́чивать |
| Future, он, она, оно | бу́дет выле́чивать |
| Future, мы | бу́дем выле́чивать |
| Future, вы | бу́дете выле́чивать |
| Future, они | бу́дут выле́чивать |
| Past masculine | выле́чивал |
| Past feminine | выле́чивала |
| Past neuter | выле́чивало |
| Past plural | выле́чивали |
| Imperative singular | выле́чивай |
| Imperative plural | выле́чивайте |
Perfective: вы́лечить