ворова́ть
to steal, to pilfer
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | ворова́ть |
|---|---|
| Present, я | вору́ю |
| Present, ты | вору́ешь |
| Present, он, она, оно | вору́ет |
| Present, мы | вору́ем |
| Present, вы | вору́ете |
| Present, они | вору́ют |
| Future, я | бу́ду ворова́ть |
| Future, ты | бу́дешь ворова́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет ворова́ть |
| Future, мы | бу́дем ворова́ть |
| Future, вы | бу́дете ворова́ть |
| Future, они | бу́дут ворова́ть |
| Past masculine | ворова́л |
| Past feminine | ворова́ла |
| Past neuter | ворова́ло |
| Past plural | ворова́ли |
| Imperative singular | вору́й |
| Imperative plural | вору́йте |
Perfective: сворова́ть