воня́ть
to stink; to reek
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | воня́ть |
|---|---|
| Present, я | воня́ю |
| Present, ты | воня́ешь |
| Present, он, она, оно | воня́ет |
| Present, мы | воня́ем |
| Present, вы | воня́ете |
| Present, они | воня́ют |
| Future, я | бу́ду воня́ть |
| Future, ты | бу́дешь воня́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет воня́ть |
| Future, мы | бу́дем воня́ть |
| Future, вы | бу́дете воня́ть |
| Future, они | бу́дут воня́ть |
| Past masculine | воня́л |
| Past feminine | воня́ла |
| Past neuter | воня́ло |
| Past plural | воня́ли |
| Imperative singular | воня́й |
| Imperative plural | воня́йте |
Perfective: завоня́ть, навоня́ть